Коли підтримка змінює життя: історія Любові із Сумщини
|
Getting your Trinity Audio player ready...
|
«Я зрозуміла, що більше не справляюся сама», – ця цитата з розповіді Любові, 52-річної жительки прикордонної громади Сумщини.
Любов змушена була залишити рідних, друзів, свій дім через постійні обстріли. Вона переїхала жити до родини сина у більш безпечне місце. Після переїзду здавалося, що найважче позаду. Але вимушений переїзд став початком нових випробувань. Любов не лише важко переживала розлуку з близькими, друзями та власною домівкою. Її також виснажували конфлікти з сім’єю сина.
«Через те, що я стала залежною від родичів, у нас почали виникати сварки. Я часто чула критику на свою адресу, відчувала контроль і знецінення своїх думок. Довгий час мені здавалося, що це нормально і я просто повинна це терпіти», — розповідає жінка.
Пані Люба відчувала емоційне спустошення і нічого не могла з цим вдіяти. Саме тоді вона дізналася про простір “Посмішка” для жінок та дівчат у Сумах, та почала відвідувати заняття.
На груповних зустрічах жінка вперше за тривалий час отримала змогу відкрито ділитися переживаннями з іншими жінками, дівчатами, які мали схожий досвід. Це змога не тільки виговоритися, а й підтримати одну одну, відчути себе у безпеці, розповідати про те, що болить, без осуду.
Під час індивідуальних консультацій завдяки роботі з фахівчинями жінка навчилася розпізнавати психологічний тиск, застосовувати техніки самопідтримки, відстоювати власні кордони. Це допомогло по-новому побудувати стосунки з родиною сина.
«Для мене простір «Посмішка» – це місце підтримки та відновлення. Тут я зрозуміла, що мої почуття мають значення, і навіть у складних життєвих обставинах можна знайти сили рухатися далі. Я продовжую відвідувати заходи та із задоволенням підтримую інших жінок, які переживають такі самі труднощі».
Простір «Посмішка» у Сумах працює у рамках проєкту «Посилення стійкості та добробуту жінок і дівчат, постраждалих від війни в Україні», який реалізується ГО «Дівчата» та БФ «Посмішка ЮА» у співпраці з міжнародною неурядовою організацією Plan International за фінансування Центру кризового реагування та підтримки (CDCS) Міністерства Європи та закордонних справ Франції.
