Булінг у закладах освіти: що змінилося в правилах реагування
|
Getting your Trinity Audio player ready...
|
Як має діяти школа, якщо дитина зазнає цькування? Чи повинні реагувати на повідомлення про булінг одразу? І хто має подбати про безпеку дитини?
З 11 серпня 2026 року в Україні діють оновлені правила реагування на випадки булінгу, насильства та жорстокого поводження з дітьми в закладах освіти. Зміни затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 18 червня 2026 року № 961.
Головний акцент нових правил – не лише зафіксувати випадок, а й забезпечити безпеку дитини, почути її та організувати необхідну підтримку.
Булінг – це більше, ніж звичайний конфлікт
Булінг – це систематичні дії або бездіяльність, які завдають або можуть завдати фізичної чи психологічної шкоди. Це можуть бути образи, приниження, погрози, залякування, переслідування, фізичне насильство, пошкодження особистих речей або цькування в інтернеті. Водночас не кожна суперечка чи конфлікт між учасниками освітнього процесу є булінгом. Саме тому важливо правильно оцінити обставини та вчасно залучити дорослих.
Що змінилося?
Оновлені правила встановлюють чіткі строки реагування
Повідомлення про можливе насильство має бути зареєстроване, а керівник закладу освіти має розглянути його протягом однієї доби. Якщо виявлено ознаки насильства, інформацію потрібно передати до поліції та служби у справах дітей невідкладно, але не пізніше трьох годин. Тобто повідомлення про небезпеку для дитини не може залишатися без реагування або відкладатися на невизначений термін.
Замість окремих комісій – єдиний механізм реагування
Відтепер у закладі освіти працює комісія з розгляду випадків насильства та/або жорстокого поводження з дітьми. Вона розглядає, зокрема, повідомлення про булінг, з’ясовує обставини події, визначає потреби її учасників та необхідні заходи реагування. Водночас комісія не встановлює факт булінгу, остаточне рішення щодо цього приймає суд.
Думка дитини має значення
Оновлені правила окремо визначають право дитини бути почутою під час розгляду ситуації. Її думку мають враховувати відповідно до віку та рівня зрілості. Це означає, що під час реагування важливо не говорити лише «про дитину», а дати можливість самій дитині розповісти, що відбувається, як вона почувається та чого потребує.
У центрі уваги – не лише постраждала дитина
Булінг впливає на всіх, хто стає його учасником: дитину, яка зазнає цькування, дитину, яка його вчиняє, та свідків. Тому нові правила передбачають можливість застосування психологічної, соціальної та педагогічної підтримки, а також заходів виховного впливу з урахуванням потреб кожного учасника/-ці.
Реагування не закінчується після рішення комісії
Після вжиття заходів заклад освіти має стежити за тим, чи вони допомогли та чи почувається дитина безпечніше. Якщо проблема не зникає, обрані заходи можуть переглянути й за потреби змінити. Таким чином, реагування на булінг – це не лише розгляд повідомлення чи проведення однієї розмови. Важливо переконатися, що цькування припинилося, а дитина знову перебуває у безпечному середовищі.
Безпека дитини – спільна відповідальність
Оновлені правила посилюють алгоритм дій закладу освіти у випадках булінгу та насильства. Водночас вони нагадують про важливе: дитина не повинна залишатися наодинці з тим, що відбувається, якщо їй страшно, боляче чи небезпечно.
Помітити проблему. Почати діяти. Почути. Забезпечити підтримку.
Саме на це спрямований оновлений підхід до реагування на булінг у закладах освіти.
Матеріал підготовлено на основі наказу Міністерства освіти і науки України від 18 червня 2026 року № 961 та в межах дії проєкту https://bit.ly/4ggE5ke
Проєкт реалізується БФ «Посмішка ЮА» у партнерстві з МБФ «Друзі дітей Україна» за підтримки Міністерства закордонних справ та міжнародного співробітництва Італії через Італійську агенцію з питань співробітництва в галузі розвитку (AICS).
