БФ «Посмішка ЮА» на Civil Society and Expert Day
|
Getting your Trinity Audio player ready...
|
Вчора у Києві ми долучилися до Civil Society and Expert Day, де взяли участь у панельній дискусії щодо екстреного реагування та довготривалого супроводу повернутих дітей. Разом із партнерами напрацювали спільну заяву з рекомендаціями щодо повернення та реінтеграції дітей для Міжнародної коаліції.
Станом на квітень 2026 року Міністерство юстиції України офіційно підтвердило
20 570 випадків депортації та примусового переміщення українських дітей. У межах ініціативи Президента України Bring Kids Back UA додому повернуто 2 120 дітей. Проте за оцінками правозахисників, під контролем РФ залишаються 1,6 мільйона депортованих або тих, хто перебуває на окупованих територіях під постійною загрозою.

«Сьогодні ми бачимо, що повернення це лише точка входу. Сім’ї часто опиняються наодинці з наслідками тривалої розлуки. Ми знаємо випадки, коли мами після полону змушені заново знайомитися зі своїми дітьми, а підлітки відчувають себе чужими у власних родинах. Ті, хто повертаються, вони переходять із однієї небезпеки в іншу. Вони повертаються в країну, де триває війна, де школи переходять у бомбосховища, а 11% дітей навчаються лише онлайн», – розповідає наша спікерка Ксенія Понадцова.
Реінтеграція – це не про фізичну присутність дитини в країні, а про те, чи зможе вона через рік відчути себе вдома, знайти друзів і почати говорити про своє майбутнє в Україні.
«Діти, які роками перебували під впливом пропаганди або ніколи не вчилися за українською програмою, можуть стикнутися з булінгом або іншими ризиками на новому місці проживання. Також молодь віком 18–23 років, яка повертається самостійно, взагалі випадає з системи захисту, адже не мають документів. Через це вони не мають доступу ні до медицини, ні до освіти, опиняючись у юридичній ізоляції. Саме тому, відновлення документів- це першо чергове завдання, але може бути досить тривалим», – додає Ксенія.

Саме тому голос українського громадянського суспільства має бути почутий. Вже 11 травня 2026 року делегації країн-членів Міжнародної коаліції за повернення українських дітей зберуться у Брюсселі для політичного обговорення кроків із повернення, притягнення до відповідальності та реінтеграції. Наша Спільна заява стане одним із ключових внесків до цього обговорення, аби політична агенда Брюсселя ґрунтувалася на реальному досвіді тих, хто щодня працює з родинами на місцях.

Заява громадських організацій містить рекомендації країнам-членам Міжнародної коаліції у шести напрямках:
1. Тиск на Росію та повернення дітей
Продовжити політичний та економічний тиск на Російську Федерацію для забезпечення негайного, безпечного та безумовного повернення всіх викрадених дітей – відповідно до Резолюції ГА ООН від 3 грудня 2025 року.
Ухвалити та підтримувати санкції проти осіб і організацій, причетних до злочинів проти українських дітей; посилити координацію санкційних режимів між членами Коаліції.
Розробити та впровадити скоординовану Дорожню карту Коаліції з конкретними заходами, чіткими індикаторами та механізмами відстеження прогресу за всіма напрямками: повернення, відповідальність, реінтеграція.
2. Підтримка міжнародного правосуддя
Забезпечити відкриту та сталу підтримку Міжнародного кримінального суду як інституції та розслідування ситуації в Україні; забезпечити виконання ордерів на арешт Володимира Путіна та Марії Львової-Бєлової.
Посилити та розширити використання правових механізмів захисту дітей у судових та квазісудових установах різних рівнів, зокрема через сприяння компенсації шляхом подання заяв до Реєстру збитків для України.
3. Імплементація Резолюції ГА ООН
Здійснювати моніторинг та сприяти виконанню Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 3 грудня 2025 року щодо повернення українських дітей – особливо в частині дій, очікуваних від Генерального секретаря ООН.
4. Захист громадянського суспільства, що повертає дітей
Забезпечити комплексний міжнародний захист і безпеку працівників та волонтерів громадянського суспільства, які беруть участь у пошуку та поверненні дітей: через зобов’язання членів Коаліції, протоколи безпеки, доступ до юридичної допомоги, страхування та механізми екстреного реагування.
Вживати конкретних заходів для запобігання, документування та реагування на переслідування, затримання, насильство та інші форми тиску на громадських активістів і волонтерів; забезпечувати відповідальність винних на національному та міжнародному рівнях.
5. Реінтеграція дітей
Забезпечити сталу та довгострокову підтримку реінтеграції українських дітей через підтримку українських організацій та визнання їхньої унікальної експертизи; гарантувати безперервність допомоги, щоб жодна дитина не залишилася без супроводу.
Інвестувати у спроможність українських громад захищати та підтримувати дітей як основу їхньої успішної реінтеграції – зокрема через посилення сімейних форм виховання дітей, позбавлених батьківського піклування.
6. Участь самих дітей у прийнятті рішень
Забезпечити змістовну участь постраждалих дітей у процесах прийняття рішень, що стосуються їхніх прав та інтересів – шляхом створення платформ для діалогу, консультацій та прямого залучення.