Історія Ірини: як повернути спокій у нестабільності
|
Getting your Trinity Audio player ready...
|
Ірина самостійно виховує сина і живе в Запоріжжі. Зараз йому 10, весь цей час вона тримала на собі і побут, і відповідальність, і емоційний стан дитини. Останні роки для неї стали періодом змін – роз’їзд із чоловіком, нова робота, переїзд на орендоване житло. Після одного з обстрілів її будинок постраждав. Ірина разом із сином переїхала до мами, але й там згодом пролунали вибухи поруч. Відчуття безпеки так і не з’явилося, а напруга лише накопичувалася. Попри це, вона довгий час намагалася справлятися самостійно і не зверталася по допомогу.
«Я звикла більше сама до всього доходити, розбиратися. Не дуже люблю звертатися до фахівців і мені складно спілкуватися з людьми», – розповідає вона.
У якийсь момент вона зрозуміла, що виснаження накопичується. Особливо складно було втримувати баланс у спілкуванні з сином, який також проживає цей досвід. Саме тоді Ірина почала відвідувати заняття з психосоціальною підтримкою.
Про заняття від БФ «Посмішка ЮА» Ірина дізналася через роботу в бібліотеці. Спочатку вона долучалася як учасниця майстер-класів разом із колегами. З перших зустрічей її зацікавила атмосфера.
«На майстер-класах така атмосфера, що все відходить на задній план. Ти якось вільно почуваєшся і не думаєш, хто поруч», – говорить Ірина.
Спочатку це було радше рішення “спробувати”, без очікувань. Але поступово зустрічі стали регулярною частиною її життя. Вона приходила на заняття, де можна було переключитися, побути серед людей із подібним досвідом і дати собі хоча б трохи відпочинку від постійної напруги.
«Навіть від думки, що я туди піду, вже ставало краще», – додає вона.
На заняттях вона могла переключитися від постійної напруги, проговорити свій стан і побути в безпечному середовищі. Регулярні зустрічі дали їй відчуття опори – місця, куди можна повертатися і відновлюватися. З часом Ірина почала помічати зміни. З’явилося більше внутрішнього ресурсу, щоб реагувати спокійніше, не “зриватися” на дрібницях і витримувати складні моменти разом із сином.
«Коли мама спокійна, то спокійна і дитина. Після занять я легше реагувала, могла спокійніше пояснити щось. І це одразу відчуває дитина», – каже Ірина.
Для неї ці зустрічі – це не просто заняття, а спосіб відновлення. Можливість на якийсь час вийти з режиму постійного напруження і повернутися до себе: «Це як пауза. Дуже потрібна пауза». Для Ірини ці зустрічі стали не лише підтримкою, а й можливістю повернути собі прості речі, які раніше приносили радість.
«Ти проводиш час, здійснюється якась маленька мрія і повертаєшся у відчуття дитинства», – ділиться вона.
Зараз Ірина продовжує відвідувати заняття. В умовах, де багато речей залишаються нестабільними, вона знайшла знайшла місце, де може регулярно відновлювати сили і витримувати те, що відбувається навколо.
Проєкт реалізується Благодійним фондом «Посмішка ЮА» у межах ініціативи «Зміцнення зимової стійкості та доступу до базових послуг для вразливих верств населення у Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій та Харківській областях на сході України» за фінансової підтримки Міністерства Європи та закордонних справ Франції у партнерстві з Triangle Génération Humanitaire (TGH).
