Історія Вероніки, відвідувачки простору «Посмішка»
|
Getting your Trinity Audio player ready...
|
Вероніці 13 років. Через війну дівчина разом із батьками була змушена покинути рідний дім на Запоріжжі та залишити улюблене заняття – вокальну студію.
У новій школі однокласники почали цькувати Вероніку за її любов до співу. Коли вона зіткнулася з засудженням заняття, яке дає відчуття зв’язку з домом, Вероніка закрилася в собі, втратила інтерес до навчання.
«У школі мені казали, що мої співи нікому не потрібні, і я майже в це повірила», – згадує Вероніка.
Попри онлайн-заняття з вокалу, дівчина почувалася самотньою. Коли вона вперше завітала до нашого простору, їй знадобилося кілька тижнів, щоб просто спостерігати, перш ніж стати учасницею. Та головне – тут вона нарешті знайшла подруг-однодумиць, які підтримали її талант.
«Тут я вперше відчула, що мене чують. Я зрозуміла: мій голос – це те, що в мене ніхто не зможе відібрати, куди б я не переїхала», – ділиться дівчина.
Вероніка знову повірила у свої сили та нещодавно вперше після евакуації взяла участь у вокальному конкурсі.
Проєкт «Життя без бар’єрів: допомога організаціям, громадам, людям з інвалідністю та дітям у постраждалих регіонах сходу та півночі України» реалізується Благодійним фондом «Посмішка ЮА» за фінансової підтримки Гуманітарного фонду для України (UHF).
