Історія жінок з Миколаївщини: шлях від творчості до власної справи

Getting your Trinity Audio player ready...

Своїми історіями участі в проєкті «Програма економічної стійкості України» поділилися жінки з Новоодеської громади, Миколаївської області, які є учасницями спілки людей з інвалідністю та Університету третього віку. Кожна має свій життєвий досвід та професійний шлях. Але їх об’єднує любов до ручної праці й рішучість у пошуку можливостей для власної справи

Від інженерії – до тафтингових виробів

Тетяна мала досвід роботи інженеркою Академії зв’язку та керівницею Центру соціального захисту населення. Через хворобу та операційне лікування вона змушена була змінити звичний ритм життя й отримала інвалідність.

Після періоду відновлення жінка долучилася до діяльності громадської організації людей з інвалідністю та почала шукати можливості для розвитку нових навичок. Ідея створювати килимки технікою тавтинг, набиваючи пряжу на ткану основу за допомогою спеціального інструмента,  виникла завдяки інтересу до ручної роботи та прикладів інших майстрів, але про грант навіть не думала.

«Я думала, що це нереально – отримати якісь гроші. У мене навіть ідеї не було, що я можу податися», – поділилася Тетяна.

В останній день прийому заявок жінка подала документи, але без будь-яких очікувань. Перемога стала несподіванкою для неї.

За отримані кошти Тетяна придбала нитки, тканину, моталку, клей, два тафтингові пістолети та планшет. Тепер вона має повноцінний набір для роботи й мріє розвиватися далі.

«От я загорілася саме цією ідеєю. Якщо вийде в мене, то, звісно, хочеться на замовлення, щоб якісь додаткові кошти мати. Я оптиміст по житті й думаю, що все може вийти», – зазначила учасниця проєкту Тетяна.

Професія кравчині: шлях до відновлення та самореалізації

Раніше Ольга працювала на підприємстві. Але через погіршення стану здоров’я вона отримала інвалідність без права працювати, і цей період став складним випробуванням.

«Було таке відчуття, ніби все, я викинута з життя», – поділилась жінка.

Після лікування та поступового відновлення Ольга долучилася до громадської організації людей з інвалідністю. Спілкування, участь у заходах і навчальних програмах допомогли повернути відчуття активного життя. Згодом вона опанувала професію кравчині й отримала диплом.

Коли з’явилася можливість податися на грантову програму, Ольга вирішила спробувати. Отримана фінансова підтримка стала важливим ресурсом для створення простору для творчості вдома.

На ці кошти жінка придбала сучасну швейну машинку, оверлок, парову праску, робочий стіл і необхідні матеріали. Особливо важливою стала можливість працювати з різними видами тканин, зокрема виконувати пошиття виробів із синтепоном.

«Я раджу не сумніватися й не соромитися. Йти вперед. Хто намагається й мріє – у того все збувається», – зазначила учасниця проєкту Ольга.

Через відключення електроенергії робота іноді ускладнюється, тому жінка бере невеликі замовлення або виконує частину роботи вручну. Вона мріє про подальший розвиток і можливість створити невеликий простір для пошиття виробів, де зможуть працювати й інші люди.

Рукоділля як джерело творчості та самореалізації

Галина з дитинства займалася рукоділлям, перейнявши любов до творчості від матері. Упродовж життя вона вишивала, в’язала та створювала одяг власними руками.

Жінка працювала в лабораторії, торгівлі, закладах харчування та поштовій службі. Після виходу на пенсію продовжила займатися творчістю.

«Я все життя в’яжу й вишиваю. Особливо цікаво, що сама собі шила і одяг, і костюми, і сукні, і в’язала собі світера, шкарпетки, звичайно, і спідниці», – розповіла Галина.

Більшість виробів жінка дарувала, адже бачила в рукоділлі не лише працю, а й спосіб підтримати людей і поділитися теплом. Проте, маючи чималий досвід у Галини вже з’явилося бажання перетворити улюблену справу в бізнес.

У 60 років жінка вирішила опанувати професію швачки. Після завершення курсів скористалася грантовою підтримкою, яка дозволила придбати сучасну швейну машинку, оверлок, принтер і планшет. Тепер Галина може самостійно створювати вироби, друкувати викрійки та працювати з різними матеріалами.

«У мене руки горять. Прокидаюся вночі – включу світло й хоч трохи повишиваю. Так мені це подобається», – розповідає учасниця проєкту Галина.

Також жінка мріє наповнити власний дім власноруч створеними речами: вишитими шторами, картинами, подушками, постільною білизною з орнаментами. 

Розвиток ручного виробництва став для Тетяни, Ольги й Галина не лише способом отримання додаткового доходу, а й можливістю залишатися активними, займатися улюбленою справою, поєднуючи творчість із самореалізацією.

Цей проєкт реалізується БФ «Посмішка ЮА» у партнерстві з JERU за підтримки Швейцарії через Швейцарську агенцію розвитку та співробітництва (SDC) в межах Програми економічної стійкості України (ERP). Програма впроваджується ERP консорціумом, до якого входять Mercy Corps, Право на захист, Helvetas Swiss Intercooperation та JERU (Спільне реагування на надзвичайні ситуації в Україні організацій Welthungerhilfe та Concern Worldwide). ​