«Мій ресурс живе у спогадах»: як психосоціальна підтримка допомагає знаходити внутрішні опори
|
Getting your Trinity Audio player ready...
|
Що допомагає людині вистояти тоді, коли життя кардинально змінюється? Для когось це родина, для когось – друзі чи улюблена справа. А іноді найбільшим ресурсом стають спогади про людей, які колись були поруч.
Саме про це говорили учасники заняття з психосоціальної підтримки під час вправи, присвяченої пошуку внутрішніх опор.
Серед них була пані Ганна. Розмірковуючи над тим, що допомагає їй долати життєві труднощі, вона зрозуміла: її найбільша сила – це пам’ять про близьку людину, яка свого часу підтримала її у найскладніші моменти життя.
Щоб поділитися своїми почуттями, Ганна прочитала вірш, який написала на її честь.
«Коли опада надія жовтневим листом,
і роз’ятрене серце пече,
ти мов птах милосердя прикриєш крилом,
безкорисно підставиш плече»
У цей момент у кімнаті запанувала тиша. Учасники уважно слухали, а згодом почали згадувати власні історії – людей, які колись підтримали їх, допомогли пережити втрати чи просто були поруч тоді, коли це було найбільш потрібно.
Саме такі моменти часто стають найціннішими під час занять із психосоціальної підтримки. Вони допомагають не лише говорити про переживання, а й по-новому подивитися на власний досвід та знайти внутрішні ресурси, які залишаються з людиною навіть через роки.
«Психосоціальна підтримка – це про створення безпечного простору, де людина може зупинитися, прислухатися до себе й відкрити те, що вже допомагає їй жити далі», – зазначають фасилітаторки проєкту.
Для пані Ганни таким ресурсом стали любов, вдячність і теплі спогади. Іноді саме вони допомагають зробити наступний крок уперед.
Проєкт «Гідність і турбота: Комплексні послуги із захисту для вразливих евакуйованих осіб» реалізується Благодійним фондом «Посмішка ЮА» за підтримки Гуманітарного фонду для України (ГФУ/UHF) з метою посилення системи захисту та підтримки внутрішньо переміщених осіб з обмеженою мобільністю у Запорізькій та Тернопільській областях.
